Батьку, пройшло вже стільки років, як тебе нема,
А рана що в мені не гоїться, вона така ж сама.
Зовні силу мою бачать інші,
А біль мій бачиш тільки ти і я.
Скільки б життів я не прожив,
Скільки б місць я не побачив,
Я пам’ятатиму весь час,
Що назавжди я свого батька втратив.
Здається в Бога, я камінням не кидав,
Навіщо ж він тоді, від тебе життя забрав?
Я залишився сам на сам,
З собою, із болем, із боєм.
Але здається я програю,
І скоро нас буде вже двоє.
Батьку, як би я хотів щоб ти мною гордився.
Щоб ти бачив ким я став, але не бачив в що перетворився.
Я ніби й стою, але стою на колінах, і давно не можу встати.
Я ніби й живу, але живу з болем, і нікому його забрати.
Щоб не казали інші, час калічить а не лікує,
Такий біль нестерпний, тільки смерть вгамує.
Я затаврований навіки, і знак мій горе, і знак мій втрата,
Я не живий давно, життя моє – повільна страта.
Нікчемно жив, нікчемно й подохну і ніхто не згадає.
Разом з тобою щось вмерло в мені і до сих пір вмирає.
Мотузка вже на горлі, але я ще чомусь зволікаю,
Мій рідний Батьку, знав би ти, як я нашу зустріч чекаю.
One of the best deathcore releases ever, each song is great and unique with an interesting story attached to them. Every track from these guys is impressive and mind blowing. tpalm66
Early Shadow Of Intent already was able to rip wholes into the space-time-continuum. It would have been difficult to imagine how much they would progress from here on because you wouldn't think it's possible. mourner